Інформація для батьків
Поради батькам
Бездоглядність підлітків та її наслідки. Що робить підлітка важким.
«Вихователь сам має бути тим, ким хоче зробити вихованця».
В. Даль
«У вихованні вся справа в тому, хто вихователь».
Д. Писарєв
«Вихователю треба глибоко знати життя, щоб до нього готувати».
Л. Толстой
«Батьки — приклад для дитини».
«Виховувати - ховати від зла».
Хто з батьків не мріє, щоб його дитина виросла найрозумнішою, найвродливішою, найсильнішою, найдобрішою і наймужнішою, хто не сподівається, що люди поважатимуть сина чи доньку за працьовитість і знання справи, за вихованість. Одним словом, ми мріємо про всебічну досконалість наших дітей.
Всебічний, гармонійний розвиток — наш ідеал. Ідеал і сімейного, і суспільного виховання. Але скільки треба наполегливої і кваліфікованої праці батьків і вчителів, щоб наші діти ввібрали все багатство інтелектуальної, моральної культурної спадщини, виробленої людством.
Виховувати - це значить творити людину.
Тест для батьків «Чи можете ви?»
1. У будь-який момент залишити всі свої справи і зайнятися дитиною.
2. Порадитися з дитиною, не зважаючи на її вік.
3. Зізнатися дитині в помилці, якої ви припустилися в ставленні до неї.
4. Вибачитися перед дитиною, якщо ви не праві.
5. Стримати себе, якщо вчинок дитини роздратував вас.
6. Поставити себе на місце дитини.
7. Повірити хоча б на хвилинку, що ви добра фея.
8. Розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який невигідно свідчить про вас.
9. Пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку.
10. Завжди утримуватися від слів, які боляче вразять дитину.
11. Надати один день, коли б вона робила все, що їй заманеться, і поводила себе так, як схоче, а ви ні в`що не втручалися.
12. Не відреагувати, коли ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто
незаслужено образила іншу дитину.
13. Встояли проти дитячих прохань і сліз, якщо впевнені, що це - примха, забаганка.
Відповіді:
А- можу і завжди так роблю - 3 бали.
Б - можу, але не завжди так роблю - 2 бали.
В - не можу -І бал.
Підрахуйте бали
Якщо ви набрали 30-39 балів, це означає, що дитина - найбільша цінність у вашому житті. Ви дієте правильно, й можете сподіватися на добрі результати.
Сума 16—30 балів: піклування про дитину для вас питання першорядне. Ви схильні до компромісів, які послаблять виховний ефект. Вам слід серйозно замислитися над підходом до виховання.
Менше ніж 16 балів — перед вами постали серйозні проблеми стосовно виховання дитини.
У підлітковому віці сприйняття дитини дорослими дуже сильно відрізняється від її самосприйняття. Дорослі недооцінюють рівень її психологічної зрілості, сама вона його переоцінює. Тому не дивно, що вона жагуче бореться за свої «дорослі» права. Положення підлітків ускладнюється тим, що в сучасному суспільстві відсутній який-небудь соціальний інститут, що дозволив би їм реалізувати свою спрямованість на повноцінне входження в дорослий мир наприклад, як це було в часи натурального господарювання. В 12-14 років у підлітка було багато можливостей показати себе «як дорослого». Школа не надає такої можливості. Вона адекватна молодшому шкільному віку, у якому провідною діяльністю є навчальна. Підліткові ж необхідна «арена» для розгортання його соціальної активності.
Рекомендації для батьків підлітків відповідають тому ж загальному напряму, що й для батьків трирічних дітей. Необхідно усвідомити, що їхня дитина стала вже майже дорослою. А це значить, що вона повинна зайняти в сім'ї нове положення, значно більш рівноправне, ніж раніше. У неї повинні з'явитися іі нові права, й нові обов'язки.
Головне право — це право розпоряджатися собою, воно вимагає високої відповідальності, а відповідальність і зароджується, і проявляється в сумлінному виконанні своїх обов'язків.
Дотримуючись звичної схеми, батьки часто намагаються нав'язати дитині обов'язки, «замкнуті» на ній самій: прибирання нею своєї кімнати, сумлінне навчання й ін. Однак подібні вимоги звичайно викликають у підлітків роздратування, тому що вони прагнуть до самостійної організації власного життя й саме в цьому найменш схильні.
Пам'ятка для батьків
Шановні батьки, пам'ятайте!
1. У дітей, які не знають, що їм робити у час дозвілля, псуються і голова, і серце, і моральність.
2. Допоможіть своїй дитині вибрати корисне заняття.
3. Турбуйтеся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким у результаті «виховання».
4. Пам'ятайте, батьки! Фізичне покарання - це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур'я. Ремінь та тумак вбивають у дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину. Одурманюють її отрутою брехні.
5. Не ставте вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятися брехнею.
6. Говоріть із дитиною так, щоб не залишилося ніякого сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою й тривогою за неї, а не бажанням відмахнутися, образити.
7. Будьте, навіть у дрібницях, до кінця правдивими і чесними зі своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності дуже добре помічають діти.
8. Не забувайте поділитися із своїми дітьми досягненнями й невдачами, тоді вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть вашої поради, підтримки.
9. Пам'ятайте, батьки! Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен ваш крок, слово, справа, з якими її особистість стикається ніби випадково, мимоволі.
10. Враховуйте основні методи виховання й переконання, вправи, стимулювання.
Поради батькам
Якщо:
· дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
· дитину висміюють, вона стає замкнутою;
· дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
· дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
· дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
· дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
· дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
· дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
· дитина живе у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
· дитина живе в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
П’ять основних правил.
(з досвіду батьків і педагогів)
Менше сварити - більше хвалити!
Менше карати - більше любити!
Менше вимог - більше послідовності!
Менше скарг - більше життєлюбства!
Менше погроз - більше радості!
Правила покарання
1. Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ані фізичному, ані психічному. Більше того, покарання має бути корисним.
2. Якщо є сумніви щодо покарання, не карайте. Навіть якщо Ви зрозуміли, що занадто м’які, довірливі та нерішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань «про всяк випадок».
3. За один раз – одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків скоєно декілька, покарання має бути тільки одне, за все одразу, а не по одному - за кожен вчинок. «Салат» із покарань – це «страва» не для дитячої душі. Покарання - не за рахунок любові. Щоб не сталося! Не залишайте дитину без нагороди і любові, на які вона заслуговує.
4. Строк давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням.
5. Покарали – пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи ані слова. Не заважайте дитині розпочати життя спочатку.
6. Без приниження. Щоб там не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як ваша перемога над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви справедливі, дія покарання буде зворотною.
7. Дитина на повинна боятися покарання, вона має боятися не Вашого гніву, а Вашої гіркоти, Вашого засмучення.
Коли не можна карати і сварити
1. якщо дитина хвора;
2. якщо дитина не зовсім одужала після хвороби;
3. якщо дитина їсть;
4. після сну;
5. перед сном;
6. під час гри;
7. під час виконання завдання;
8. одразу ж після фізичної або душевної травми (падіння, бійка, погана оцінка) – необхідно перечекати поки зупиниться гострий біль (але це не означає, що необхідно утішати дитину);
9. якщо дитина не справляється зі страхом, з лінню, з рухливістю, з роздратованістю, із будь-яким недоліком, але щиро намагається його подолати;
10. у всіх випадках, коли у дитини щось не виходить;
11. якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам не відомі;
12. якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані. В цьому стані гнів завжди не правий.
Коли не потрібно хвалити
1. Похвала має властивість наркотику: ще й ще! І якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, самотності і, можливо, страждання.
2. Не можна хвалити за те, що досягнуто не своєю працею (фізичною, розумовою, душевною).
3. Якщо дитина не заслужила, не долала труднощів – немає за що хвалити.
4. Похвали потребує кожна дитина, у кожної є своя норма похвали, ця норма завжди змінюється і треба її знати.
Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її кожен день
Увага! Дуже важливо! Похваліть дитину зранку, якомога раніше! І похвала на ніч (або просто поцілунок) теж не зашкодить…
Золоті правила для батьків
Більшість дітей - "звичайні". Не робіть зі своєї дитини вундеркінда, окреслюючи непосильні вимоги, орієнтуючи на недосяжні еталони. Дитина повинна частіше відчувати задоволення від того, що вона щось може, ніж тривожитись з приводу того чого не може зробити.
У різних дітей - різні здібності (розумові, художні, математичні, організаційні, вольові, чуттєві). Здібності треба розвивати! Але ваше перше завдання - визначити оптимум вашої дитини.
Не орієнтуйте навіть найбільш здібну дитину на винятковість! На цьому шляху її чекає розлад із самою собою, бо завжди поруч знайдеться хтось більш обдарований працелюбний.
Здійснитися в житті може лише активна дитина, Виховуйте людину дій , вчинку.
Дозволяйте дитині ризикувати. Залишайте за дітьми право на помилки, але вчіть самостійно їх виправляти.
Не повчайте у незнанні! Правильно виховувати може лише той, хто знає дитину - розуміє її чесноти і вади, відчуває її настрій, добре орієнтується в її інтересах, смаках, цінностях, звичках, здібностях.
Не змішуйте поняття "хороша" і "зручна" дитина! Хороша живе своїми думками і почуттями інших (тобто самостійна і чуйна). Зручна - це дитина, яку дорослі «пристосували» до себе - слухняна, підкоряється вимогам. безвольна.
Викорініть із своєї практики вираз: "Роби, раз я вимагаю". Замініть цю форму вимоги іншою: "Роби, тому що цього не можна не зробити". Зростаючи, особистість повинна звикнути до виконання вимог не на догоду зовнішньому розпорядженню, а тому, що вони розумні, доцільні...
Довіряйте дитині. Людина, яка виростає у довірі, йде по життю спокійно, зона відкрита, товариська, доброзичлива. Будьте терплячими! Ставтесь терпляче до дитячих проявів: процес розвитку є випробуванням не лише для дорослих але й для самої дитини. Виховуйте її вимогливою любов'ю.
Ніколи не кажіть, що за всіма життєвими проблемами не лишається часу на виховання дитини. Ви виховуєте її щоденно своїм ставленням до життя, системою своїх цінностей, своїми виборами. Ви виховуєте дитину своєю присутністю, поглядом, жестом, посмішкою...
Будьте відповідальними! Безпечність - механізм, який продукує борги перед долею дитини, перед її теперішнім і майбутнім. Відповідальний вихователь передбачає наслідки своїх слів, своїх діл.
Оцінюючи результат, вчинок, властивість дитини, вказуйте не лише на те чим ви незадоволені, а скоріше на те, що вам подобається в ній, Не порівнюйте її з однокласниками з братиками чи сестричками. Діти усі різні!
Порівнюйте дитину в її динаміці - якою вона була вчора, якою є сьогодні, якою може бути завтра. Тобто, порівнюйте зростаючу особистість з самою собою.
Не ставтесь до дитини зневажливо. Зростаюча особистість повинна відчути свою значущість, навчитись поважати себе. Тільки за цієї умови з неї виросте людина з почуттям власної гідності, яка поважає тих хто її оточує.
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ "ЯК ВИ ПРИДІЛЯЄТЕ УВАГУ ДІТЯМ?"
1. Чи добре ви знаєте здібності вашої дитини?
• ні;
• намагаюся дізнатися;
• так, знаю.
2. Чи допомагаєте ви вашій дитині в розв'язанні її особистих проблем?
• У дитини немає проблем;
• навряд чи;
• так.
3. Що ви можете сказати про темперамент вашої дитини?
• Нічого;
• схожий на мій;
• знаю й ураховую його особливості.
4. Чи звертаєте ви увагу на фізичний стан своєї дитини?
• Не маю на це часу;
• не завжди;
• уважаю, що це важливо.
5. Чи схвалюєте ви заняття музикою, малюванням, читанням художньої літератури?
• Це пуста витрата часу;
• не знаю;
• схвалюю.
6. Якщо дитина вчинила погано, чи розумієте ви, що це може бути результатом вашого неправильного виховання?
• Цього не може бути;
• не знаю;
• можливо.
7. Вертаючись із роботи в роздратованому стані, ви часто вихлюпуєте свій гнів на дитину?
• Так, часто;
• не замислювався над цим;
• намагаюся контролювати свої емоції.
8. Чи часто ви подорожуєте (ходите в похід, на екскурсію) зі своєю дитиною?
• Любите відпочивати на самоті;
• не доводилося;
• обов'язково, якщо є така можливість.
9. Якщо дитина прийшла додому з поганими оцінками, ви відразу починаєте гніватися?
• Відразу;
• дивлячись за що;
• спочатку поговорю з дитиною.
10. Як ви вважаєте, дитина завжди прислухається до вашої думки?
• Ні;
• іноді;
• думаю, моя думка дуже важлива для дитини.
Результати:
0-20 балів, ви (батьки) повинні приділяти своїм дітям якнайбільше уваги;
21-35 балів: батьки звертають увагу на проблеми своїх дітей, але цілком розв'язати їх не мають можливості (або знань, або часу);
35—50 балів: чудові відносини в родині дозволяють спільно розв'язувати ситуації, добре розуміти одне одного. Але не слід забувати про виховання самостійності й самодостатності в дитині.
ТЕСТ "ЯКІ ВИ БАТЬКИ?"
Чи часто ми замислюємося над тим, наскільки ми хороші батьки для наших дітей і чи справляємося з нашими обов'язками вихователів?
Отже, які ми батьки?
Перевірте себе, відповівши на запитання: так, ні, іноді.
За кожну позитивну відповідь нарахуйте собі 2 бали, за відповідь «іноді» — 1, за негативну — 0.
• Чи стежите ви за статтями в журналах, програмах телебачення та радіо на тему виховання? Чи читаєте час від часу книги на цю тему?
• Ваша дитина вчинила провину. Чи замислюєтесь ви в такому разі, що її поведінка може бути результатом вашого виховання?
• Чи одностайні ви з вашим чоловіком (дружиною) у вихованні дітей?
• Якщо дитина пропонує вам свою допомогу, чи приймете ви її, якщо навіть при цьому справа буде затримуватися, а то й зовсім зупиниться?
• Чи використовуєте ви форму заборони або наказу тільки тоді, коли це дійсно необхідно?
• Чи вважаєте ви, що послідовність є одним із основних педагогічних принципів?
• Чи усвідомлюєте ви, що середовище, яке оточує дитину, на неї істотно впливає?
• Чи визнаєте ви, що спорт і фізкультура мають велике значення для гармонійного розвитку дитини?
• Чи зумієте ви не наказати, а попросити про що-небудь свою дитину?
• Чи неприємно вам «відбутися» від дитини фразою на зразок: «У мене немає часу» або «Почекай, поки я закінчу роботу»?
Менш як 6 балів: про справжнє виховання ви маєте досить віддалене уявлення, і хоч кажуть, що почати ніколи не пізно, радимо вам не сподіватися на цю приказку й, не гаючи часу, братися до підвищення своєї освіти в цій галузі.
Від 7 до 14 балів: ви не робите великих помилок у вихованні, але все-таки в чомусь над собою і своїми підсумками в цій галузі вам варто було б замислитися. А почати можна з того, що найближчий вихідний цілком присвятити дитині, забути на час про приятелів і виробничі проблеми. І, будьте певні, діти вас цілком за це винагородять.
Більше як 15 балів: ви цілком справляєтеся зі своїми батьківськими обов'язками, однак чи не вдасться ще дещо трішки поліпшити?
АНКЕТА «СТОСУНКИ З ДІТЬМИ»
Оцініть за схемою:
«так» — 2 бали;
«іноді, почасти» — 1 бал;
«ні» — 0 балів.
1. Чи вважаєте ви, що у вашій родині є порозуміння з дітьми?
2. Чи розмовляють з вами діти довірливо, чи радяться з «особистих питань»?
3. Чи цікавляться вони вашою роботою?
4. Чи знаєте ви друзів своїх дітей?
5. Чи бувають вони у вас удома?
6. Чи беруть участь діти разом з вами в господарських справах?
7. Чи перевіряєте ви, як вони вчать уроки?
8. Чи є у вас спільні з ними заняття й захоплення?
9. Чи беруть діти участь у підготовці до свята?
10. Чи воліють діти, щоб ви були з ними під
час «дитячих свят»; чи хочуть проводити їх «оез дорослих»?
11. Чи обговорюєте ви з дітьми прочитані книжки?
12. А телевізійні передачі й фільми?
13. Чи буваєте разом у театрах, музеях, на виставках, на концертах?
14. Чи берете ви з дітьми участь у прогулянках, туристичних походах?
15. Волієте проводити відпустки разом з ними чи ні?
Відповіді:
20 балів — ваші стосунки з дітьми загалом можна вважати благополучними;
від 10 до 20 балів — взаємини можна оцінювати як задовільні, але їх слід поглибити й доповнити;
якщо менш ніж 10 балів — ваші контакти з дітьми явно недостатні. Необхідно вирішувати, як їх поліпшити.
